Слова «скловарний завод» у багатьох викликають однакові асоціації: дим, скляний пил і шум. І це недарма: саме так працювало більшість заводів ХХ сторіччя. Але відтоді технології пішли дуже далеко. Давайте порівняємо на прикладі.

Подача сировини

Завод 1980-х: відкрите завантаження сировини, а з ним і пил.
NovaSklo: автоматизований комплекс змішування, зважування та подачі шихти без без участі персоналу заводу. Усе виробниче обладнання шихтоскладального цеху працює в закритих корпусах та оснащено системами аспірації та фільтрування.

Викиди в повітря

Завод 1980-х: газоочищення, як правило, не було, і все, що утворювалося під час плавлення, виходило в атмосферу.
NovaSklo: буде встановлено найсучаснішу системи очистки відхідних газів на основі керамічних каталітичних свічок, принцип роботи яких полягає у розкладанні забруднюючих речовин до простих (приклад оксид азоту розкладається до чистого азоту та водяного пару). Контроль відхідних газів після системи очистки буде здійснюватися автоматизованою системою безперервного моніторингу викидів, яка цілодобово буде надсилати дані контролюючим органам у сфері охорони довкілля.

Споживання газу

Завод 1980-х: високе споживання газу.
NovaSklo: найсучасніша скловарна піч нового покоління працює не лише на природньому газі, а й дозволяє використовувати суміш газу,  біогазу та водню. Енергетична ефективність скловаріння на цій печі більш ніж вдвічі вище ніж на печі, зразку 1980-х років.

Енергоефективність та енергозбереження

Завод 1980-х: тепло, яке генерувало виробництво не використовувалося в подальшому.

NovaSklo: буде встановлена сучасна система рекуперації тепла відхідних газів на основі турбіни органічного циклу Ранкіна, яка генерує від 1,5 до 2 МВт на год електроенергії. Додатково буде встановлено дахову сонячну електростанцію площею до 50 тис. м², яка генеруватими до 5 МВт на год електроенергії. Таким чином завод суттєво  знижуватиме споживання елетроенергії із мережі. 

Опалення виробничих приміщень буде здійснюватися завдяки утилізації тепла із печі відпалу, що дозволить ефективно використовувати ресурси заводу.

Вода

Завод 1980-х: вода часто використовувалась одноразово та скидалася у системи водовідведення або у водойми.
NovaSklo: завод буде оснащено системою замкненого циклу охолодження технологічного обладнання, яке не передбачає виробничих стоків, а вода у процесі охолодження поступово випаровується

Виробничі відходи

Завод 1980-х: утворювалося багато відходів скла, скляного пилу та шламу. 

NovaSklo: відсутній скляний пил,  а 100% склобою повертається назад у виробництво.

Чому світ перейшов на флоат-технологію?

Раніше доводилося обирати: або скло дешеве, але з «хвилями», або якісне, але після довгого й дорогого шліфування. Флоат-технологія прибрала необхідність робити  цей вибір.

  • Якість без додаткової обробки. Розплавлене скло розтікається по поверхні розплавленого олова й утворює рівний, прозорий лист із гладкою поверхнею — без «хвиль». 

  • Великі обсяги. Лінія працює безперервно, товщину стрічки легко регулювати, тому такий завод дає багато скла необхідної товщини за короткий час.

  • Одна лінія для багатьох задач. Товщина від 2 до 12 мм, а ще енергоефективні й сонцезахисні покриття, які можна наносити на скло прямо на лінії.

  • Автоматизація. Менше ручної праці, стабільніша якість та безпечні умови для працівників.

  • Флоат-технологію розробила британська компанія Pilkington (сьогодні компанія входить до NSG Group),  у 1950-х роках. Згодом Pilkington надавала ліцензії на використання процесу провідним виробникам скла в різних країнах, тому технологія й поширилася по світу. 

До речі, компанія Pilkington (NSG Group) є стратегічним технічним партнером NovaSklo. Компанія надає найкращі світові технологічні рішення, ліцензії та повний супровід у процесі запуску та експлуатації виробництва скла.